Етикетні норми спілкування засобами фразеології в українській мові

  • Просмотров 3208
  • Скачиваний 19
  • Размер файла 57
    Кб

Зміст Вступ Джерела фразеологізмів етнокультуронавчого змісту Реалізація етикетних норм спілкування засобами фразеології Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність. На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки та методики навчання української мови в початковій школі актуальним видається саме історичний підхід до організації роботи з фразеологічним матеріалом, з'ясування заплутаних шляхів

народження фразеологізмів. Етимологічний елемент відбиває конкретні історичні факти та події, особливості етнокультури українського народу. Історичний та етимологічний аспекти аналізу фразеологічних одиниць у центрі уваги дослідників В.М. Мокієнка, В.Д. Ужченка, Ф.П. Медведева, Л.Г. Скрипник, В.М. Русанівського, А.П. Коваль, В.В. Коптілова, В.В. Одинцова, М.М. Шанського, З.М. Люстрової, Л.Г. Скворцова. Метою дослідження в курсовій

роботі є освоєння з функціонально-комунікативним методом вивчення фразеології. Об’єктом дослідження є джерела фразеологізмів етнокультурного змісту і реалізація етикетних норм спілкування засобами фразеології. Предметом дослідження є аналіз джерел фразеологізмів. Завданням дослідження є: Аналіз етнографічної особливості українського народу. Дослідження етнокультурознавчого аспекту змісту фразеологізмів. Розгляд

національної своєрідності у спілкуванні. Дослідження української фразеології як вербальних і невербальних засобів спілкування. Культура писемної і усної мови (мовлення) всього народу й окремої особи полягає в тому, щоб досконало знати мовні норми і послідовно дотримуватись їх. Культура мовлення передбачає нормативне, правильне і найбільш умотивоване користування виражальними засобами мови (багатозначними словами,

синонімами, омонімами, антонімами, фразеологізмами, іншомовною лексикою, словами із значенням зменшеності, пестливості, збільшеності, згрубілості, реченнями різної структури тощо). Саме нормативним і стилістично найдоцільнішим використанням мовних засобів досягають таких особливостей справжньої культури мовлення, як його правильність, точність, стислість, чистота, доступність, виразність, образність, яскравість тощо.